Вот так мы всегда, некогда, некому, а нужно, если чувствуешь, что устала. Вот я беру 3 выходных, хоть отдохну.

Аврора, отже у вас така робота, що Ви можете собі це дозволити... Я б теж не проти була б кілька днів відпочити, та дійсно, цього зробити не можу... та якщо трапиться така нагода, обов"язково нею скористаюся)))))

а мне кажется, что лень-это часть воспитания, не самая лучшая:) когда родители и сами подают пример и поучают ребенка, то ребенок делает это как само собой разумеющееся. вот у нас во дворе живет женщина, у которой дети, наверное, сразу как только ходить начали:) помогали ей по хозяйству. мамашки удивлялись и осуждали ее, как это ребенка так напрягают, у него нет детства и все в таком роде. Зато теперь эти дети и выучились, и работу себе хорошую нашли, и все также помогают маме по хозяйству, и кажется, что нет дел, которые они не умеют, и в электрике, и в троительстве, они везде все умеют делать, и я уверена, что такие ребята не пропадут никогда, где бы и в каких условиях не оказались, в отличии от тех детей, у которых как утверждали их мамы было счастливое и беззаботное детства, и у которых ни дома, ни работы, а все такая же беззаботная жизнь как и в детстве

Тут я з Вами не погоджуся... Мене з малечку мама ніколи, ні до чого не примушувала, у мене ніколи не було ніяких обов"язків, а готувати я почала вчитися вже тоді, коли вийшла заміж... І нічого страшного зі мною не сталося, зате у мене було дійсно щасливе дитинство, за яке я вдячна своїй мамі!!!! І аналогічно я виховую і свою дитину... Хто його знає, що на неї чекає у житті, тож нехай у неї буде безтурботним дитинство!!!

Ну, меня мама тоже как бы не принуждала, но когда она была на работе и нужно было приготовить или убрать, то она меня просила.

Я в будинку почала прибирати тоді, коли мені виповнилося дванадцять років, адже тоді моя сестра вийшла заміж і переїхала від нас. Звісно, як би вона раніше від нас переїхала б, то мені й раніше довелося б це робити, а так, я до дванадцяти років залишалася їхньою (мами та сестри) маленькою дитинкою

У вас просто разница большая, по этому так))
Вот у меня, например, часто такое бывает, что мне не хочется ничего делать, иногда переборю себя, а иногда просто оставляю на потом.

Можливо справа у різниці, можливо, було кому прибирати і мене до подібного не привчали з дитинства. та у моєї доцьки хоч і немає старшої сестри, яка б усе робила, її до роботи я привчати ще не буду, вона у мене ще зовсім дитина, нехай її дитинство триває якомога довше

Ну, такое как убирать за собой вещи или например поставить тарелку после себя в умывальник, она тоже такое не делает?

Ну, це вже Ви перебільшуєте... хоча, дуже часто, свої іграшки вони збирає після моєї прочуханки А ось, що моя доцька любить робити, то це у ванній кімнаті мити умивальник. При чому це завжди її ініціатива, я ніколи її до цього не примушую, та чомусь подобається їй цей процес

Ну так и все, все основное для своего возраста она делает, она же не должна мыть полы или пылесосить.

Ви знаєте, дитина моєї знайомої, яка на рік менша від моєї доці, вже давно миє підлоги та пилососить. Щоправда, моя знайома говорить, що кожного разу після неї вона робить повторне прибирання, та все ж вона вважає правильним дитину з малку привчати до роботи. Я не знаю, можливо, це і правильно, та я так не можу...

Если у ребенка есть желание помочь, то его нужно поощрять, но если нет, ты же не будешь над ней с ремнем стоять.

Ну, з ремнем над своєю дитиною я ніколи не стояла, вона не знає, що це таке Та все ж думаю, а що якщо це правильно, що лінь потрібно викорінювати з дитинства

Просто мне было бы приятно, делать все вместе со своим ребенком.

Сьогодні ми з доцею вирішили спекти коржики... так під кінець виробляння цих коржиків мене вже почало трусити Вона ж усе повинна робити по своєму і на мої поради незважати... я просто в шоці від її характеру та впертості

кaкaя у вaс помощницa ростeт) скоро будeт сaмa всe готовить.

Ой, не говоріть, як би її воля, то вона б вже давно за все б бралася Та тільки у мами моєї дитини не ті нерви, щоб кожного разу після неї все прибирати От як би вона ще й прибирала сама після себе, то я їй усе дозволяла б готувати

я в детстве с 3 лет чистила лук, чеснок, чистила абрикосы от косточек на консервацию, клубнику от хвостиков и т.д. И еще мела двор - у нас он большой. С пяти-шести уже резала на кухне на ту же консервацию и просто делала разные дела с ножом (картошку почистить, морковку и т.д.). И где-то с первого класса мы убирали дом напополам с сестрой (она на 7 лет старше).

Все работы семейные - огороды, ремонт, мытье машины - везде нас с сестрой привлекали с малых лет. И я не скажу, что я этому не рада.
Мой хороший знакомый рос в противоположном направлении - родители делали все сами, он никогда не привлекался ни к уборкам, ни к ремонту дома, ни к починке поломок, кароче ни к чему. Совпадение или нет, но ему как и мне 27, и он так и живет дома с родителями, жизнь особо самостоятельная у него не сложилась. Я думаю, потому что самостоятельность родители просто не воспитали. Он какой-то беспомощный взрослый человек стал.

я тожe помогaлa родитeлям по хозяйству. Сколько сeбя помню, я постоянно зaнимaлaсь уборкой домa, a потом и другими дeлaми. Но мeня нe зaстaвляли, я знaлa, что это мои обязaности.