Сон - це дійсно чудовий лікар, який лікує безліч хвороб!!! Дуже часто, коли мені лінь щось робити і на мене нападає якась хандра, я лікуюся саме самотністю та здоровим, спокійним сном, за час якого моє тіло набирається сили та позитивної енергії!!!

А у меня бывает , что лень после отдыха, того же самого сна, начинаеться еще больше и думаю, лучше я б вообще не ложилась, а все-таки заставила себя что-то сделать. Еще заметила, что лень заразна, смотрю на себе подобных и радует, что я не одна такая, так что в целях борьбы с ленью наверно нужно наоборот общаться с активными людьми, чтоб стремиться тоже быть такой

А на мене лінь після здорового сну ніколи не нападає, навпаки я встаю повна сил та бажання працювати, а якщо іще випиваю горнятко запашної та гарячої кави, то лінь взагалі, як рукою знімає, відразу перетворююся на трудоголіка

От мені б було цікаво дізнатися справді дієвий спосіб,як боротися з лінню))мені б не завадило

Та перечитайте з першої сторінки цю тему, тут так багато різних способів, як позбавитися ліні, при чому більшість із них дійсно дієві, що хоча б один Ви собі запросто зможете підібрати!!! І вперед, до роботи!!!

Якщо чесно,то якраз то і лінь читати,але почну з нею боротись))))))

Якщо така справа, то подружіться зі своєю лінню, потоваришуйте до такої міри, щоб Ви навчилися з нею іти на компроміси... Адже, якщо не можливо її побороти, варто навчитися з нею так співіснувати, щоб це нікому не заважало!!!

Но это не очень просто сделать,зависит от человека,на сколько он сам хочет с ней бороться или же дружить,ведь в этом деле ему мало кто поможет.

Звісно все залежить від людини конкретно, хоче вона боротися та перемагати лінь чи співіснувати з нею в мирі, головне, як на мене, який би вибір ми собі не зробили, потрібно пам"ятати, що лінь у жодному випадку не повинна заважати нам жити!!!

я вот из своего личного опыта скажу,стоит один раз побороть в себе лень,потом это уже не так лениво кажется а как только скажешь внутри себя -ой,сегодня лень,завтра сделаю.все,потом только еще хуже будет

Бороться с ленью - это бороться с собой! Моя лень не злокачественная, и мы хоть и дружим, но иногда ссоримся! Но когда нужно сделать что-то необходимое, тут даже не рассматриваются другие варианты.

Да, натиск силы воли и лени нет, она не существует.

Добре, що вона у Вас незлоякісна, а буває ж і навпаки А з яких причин Ви сваритеся з нею і як проходить процес примирення?
У мене з моєю лінню вічна боротьба, або вона мене, або я її... Ось сьогодні, наприклад, перемогла вона, нічого робити не хочу

С добрым утром!Встаем и боремся с ленью,ведь на улице весна!!!!!!!!!!!!!

Это просто нет сил бороться, тоесть нет стимула, а вот как вариант звонит мобильный и голос лучшей подруги и говорит она что придет сегодня с семьей в гости.... и что? Секунда ступора и быстренько посуда моется, пылесос гудит, а на плите кипит чьо-то вкусненькое ! А лень, ауууу где ты - пропала А была ли лень вообще?

А я подруг не боюся А ось якщо до мене в гості збирається свекруха, то інша справа Хоч і її я не боюся, проте люблю виглядати у її очах гарною господинею!!! Тому при звістці, що в гості їде "друга мама", моя лінь десь далеко ховається

[quote="Софья"]А я подруг не боюся А ось якщо до мене в гості збирається свекруха, то інша справа Хоч і її я не боюся, проте люблю виглядати у її очах гарною господинею!!! Тому при звістці, що в гості їде "друга мама", моя лінь десь далеко ховається [/quote

Когда в дом едет свекруха, то лень бежит из дома со скоростью света. И мы сразу же такие все хозяюшки, чистюли. Зато потом лень нагулялась и приходит опять домой - тогда отходняк, можно расслабиться и передохнуть - заслужили

Я тоже раньше боялась визитов свекрови, но со временем перестала. Главное, чтоб меня все устраивала в моих порядках

А у меня свекруха ужасно ленивая, я как посмотрю на нее и сразу себе говорю нет...я такой не хочу быть..ей лень убираться дома, лень готовить кушать, лень даже себя подкрасить, в ее 52 выглядит намного страше, но также нельзя. На счет уборки она всегда говорит, что это для нее не главное, она лучше полежить, почитает книжку, иногда удивляюсь ее пофигизму

Я своєї свекрухи не боюся, навпаки, скоріше вона боїться мене, бо ж я можу завжди сказати все, що думаю... Просто люблю перед нею повипендрюватися, потипу, яка я гарна господиня, нехай знає, як її сину повезло...
Доречі, сьогодні прочитала анекдот:
Невестушка, ты скотину накормила? - Нет, мама, ваш сын ещё спит