Ви жалієтеся, що ваші чоловіки після себе посуд ставлять тільки до раковини та не миють його... А я свого чоловіка тільки недавно навчила ставити цей посуд до раковини, у нього не було такого поняття, як поїсти і прибрати за собою... А про те вже щоб мити я взагалі мовчу

Софья написала о полотенце....и мне стало стыдно...я делала так же...помыла голову....в комнате сушилась, там и оставляла полотенце, так мой прибил держатель для фена в ванной, мол там суши голову и полотенце там же оставляй...

Нюш, я теж можу, як Ви говорите, посушити волосся в кімнаті і забути там рушника, та ще раз повторюю - забути, а не залишити спеціально, як це робить мій чоловік. А аргументує він свої дії тим, що в кімнаті рушник швидше висохне
... а бачте, який ваш чоловік молодець, моєму було б всеодно, де я залишила свого рушника...

ну все мы не идеальны, у каждого есть какие то плохие привычки...так что думаю стоит либо привыкнуть...или же перевоспитать наших мужчин...

так, тільки швидше ми звикнемо до їхніх цих паскудних звичок, а ніж нам вдасться їх перевиховати хоча, можливо, є такі чоловіки, які піддаються перевихованню, чесно скажу, над своїм я теж добряче попрацювала, та суттєвого толку не добилася

Это очень тяжелый случай - перевоспитать мужчину! Хотя, как говорят в народе, "тиха вода камінь точить"

вот-вот...нужно не скандалить...а спокойно просить делать так и так...но это нужно быть самой очень спокойной...а я же человек эмоциональный!!!!

Є такі чоловіки, що до них ніяк не доходить ні сварками, ні по доброму.

Мы поменяли шкафчик для обуви в коридоре больше года тому, а я до сих пор не могу добиться, чтобы убирал свою обувь. Уговаривала, ссорилась, просила и без толку.

боролась с носками, которые жили везде
А пото как-то собрала потеряшек и положила в мусорное ведро и оставила демонстративно по средине кухни

носки теперь у нас в обуви живут

На мого чоловіка такий мій вчинок не подіяв би ніяк... він зі спокійною душею наступного дня купив би собі нові шкарпетки... Хоча я й не скажу, що він розкидає їх по цілому будинку, як правило, він завжди несе їх до ванної кімнати і дуже рідко залишає у нашій спальні...

У нас тоже с носками проблема, они могут лежать где угодно, милый просто о них забывает.

У мого є ще така погана звичка, як небажання розмовляти. От він зі мною два останні дні не розмовляв, як потім вияснилося тільки через те, що я багато роблю йому зауважень. Тільки відразу усе пояснити він не може, він ображається, кільки днів дується і лише, коли "відходить" пояснює, що і до чого...

меня такое поведение больше всего бесит...если с разбросанными носками можно как-то бороться, то в этом случае даже не поговоришь((((((

у моего парня носки разбросаны это нормальное явление, если я попытаюсь их убрать, он начинает орать куда носки подевались, почему все разные и тд)) говорю чтоб бросал хотя бы в одном углу комнаты, а не по всей. Дурацкая привычка грызть ногти еще, говорю будешь грызть не буду цемать, и он перестает сразу))

Я зі своїм чоловіком живу вже вісім років і впродовж цього терміну чую від нього регулярно слідуючі запитання: а де мої шкарпетки? де мій костюм? де мій рушник? і т.д. хоча при тому він прекрасно знає, де я складаю його речі, та всерівно він повинен роздратувати мене своїми запитаннями

а что я сегодня решил одеть???...вот вопрос который меня уже начинает раздражать...ведь все должно уже на кровати лежать и ждать его

У нас тоже полный комплект должен быть готов к подаче. А то, что дочка постоянно спрашивает, что одевать, его раздражает, постоянно возмущается, большая мол, сама должна...

А мій ніколи не стане одягати, те що я йому скажу, якщо він сам цього не хоче одягнути. Мій впертий, наче баран і завжди краще знає в чому йому краще. Та я над цим не парюся, як говориться - баба з воза, коням легше.

А мой имеет привычку трясти ногой, когда сидит. Как меня это раздражает!!! Трясется весь диван и я вынуждена пересаживаться в другое место. И что тут делать?