Я перед тем как выходила на улицу видела на градуснике 20, но как вышла, то не поверила, что градусник правду говорит, правда очень холодный ветер.

Щойно по телефону розмовляла з репетитором з англійської мови моєї доці... То якесь жахіття... Я думала, мала тільки вдома не хоче вчити зі мною англійську, а виявляється, що із вчителем аналогічно... вона активна на занятті доти, доки їй цікаво, а далі, чим вона тільки не починає займатися, то до туалету постійно ходить, то роздивлюється свої вавки, то з волоссям починає гратися... і смішно, і плакати хочеться... Що ми будемо робити в другому класі...

Сьогодні з самого ранку отримала смс від подруги, в якому сповіщалося про те, що померла її сестра (вона довгий час уже хворіла, проте усі вірили в чудо та збирали гроші на лікування за кордоном). Пізніше я зідзвонилася із подругою... наплакалася... голова зараз так гуде, що нічого не можу робити...

какое горе очень соболезную Вашей подруге и Вам сочувствую, Софья! Мне в жизни страшнее всего потерять близких, или видеть их мучения и когда ничем нельзя помочь. На небесах бедняжку ждет покой.

Так, вона заслуговує на спокій, адже доволі довго мучилася та терпіла страшні болі... Та мені у цій ситуації найбільше шкода їхню маму... як розповідала мені подруга, вона так схудла, що на неї просто неможливо дивитися... для батьків немає нічого страшнішого у житті, як хоронити своїх дітей...

Ехала на работу, в маршрутке было столько людей, что нечем было дышать и женщина впереди упала на меня без сознания. Вынуждена была кричать, чтобы ей место уступили. Но, к счастью, она пришла в себя.

А я знову десь простила - ніс забитий і страшенно болить горло... при чому так сильно, що я навіть уночі не могла спати, приходилося вставати і пшикати його... А ще вчора я зайшла до аптеки, щоб купити якісь ліки і була просто в шоці, прості льодяники від горла коштують всередньому п"ятдесят грн.

У меня сегодня на работе день без кофе. Закончилось. Пью зеленый чай, но он меня совсем не бодрит. Счас усну.........

сколько???нифига себе....всегда было дорого болеть...а сейчас тем более....а у меня утром горло болело, а сейчас чихаю....

Я в прошлом году пыталась поменьше пить всех этих таблеток и чаев от простудды - пыталась народными средствами лечится - мед, малина, липа ....
В этом году с такими ценами по ходу все вареньем лечится будем.

и не говорите...мед тоже ведь не дешевое удовольствие...уже....а что еще будет...

И варенье дорогое, и мед..... Вывод один - болеть нельзя.

Вчора на корпоративну пошту прийшов лист з проханням допомогти працівнику нашої компанії, який йде на війну придбати обмундирування... сьогодні прийшов лист з проханням допомогти фінансово ще одному працівнику, у якого важка хвороба... а щойно подзвонила мама і сказала, що наша сусідка ходить по будинкам і просить усіх, щоб скинулися на обмундирування для її брата... де брати ці гроші

Какой ужас, что люди вынуждены просить на такие цели! А ведь впереди зима и лежание в окопах без теплой одежды-это ужасно, не по-человечески. На одном энтузиазме не поедешь.

Я так хочу отдыха и покоя, что просто невозможно передать. Вот это меня и огорчает, что кроме выходных ничего не светит.

А я навіть незнаю, чого мені хочеться... напала на мене якась апатія, ніщо мене не тішить, більше того, тільки дратує усе... Сьогодні на чоловіка накинулася без причини... і розуміла ж, що дурницю роблю, та стримати себе не могла... Добре, що чоловік адекватно на це відреагував, а через годину передзвонив та перепитав чи мене попустило

я не скажу что меня огорчило...нет...просто как то меня раздражает все вокруг, любые мелочи....уже второй день под ряд болит голова...не сильно, чтобы таблетку пить, но как будто с будуна, тяжелая, крутит...как будто простудила...и чихаю...что то мне это не нравится...

Мене вже почав дратувати чоловік, який за дві години мого робочого дня подзвонив три рази, щоб поговорити ні про що... на його стандартне запитання - ну, як ти там? мене вже починає трусити хоч бери та телефон відключи...

Вы Софья просто не в духе...другая наверное обрадовалась бы , что муж мол скучает звонит часто, переживает как его жена....

А что это он так? Проверяет или напортачил где-то? Или это его типичное поведение? Мой так достает только если я ушла надолго куда-то, а ему дома скучно и он давай конючить, как он скучает и что мне надо срочно вернуться домой