А я до своїх свекрів, як з самого початку почала звертатися ніяк, потипу: "чуєте?" так звертаюся і зараз... Як би спочатку почала звертатися по імені, було б зараз просто чудово, але я тоді думала, що можу цим їх образити, а мама і тато, сказати так і не змогла... Зараз уже пізно щось змінювати...

Конечно, если сразу не назвал мама и папа, то чем дальше тем сложнее это сделать, в этом я с Вами согласна.

А по моему наоборот, желание назвать мама/папа приходит со временем, когда узнаешь человека и сближаешься с ним, а после свадьбы, какая здесь близость?

Я считаю,что отношения между зятем и тещей,невесткой и свекровью должны быть ограничены до минимума,часто из-за того,что они вмешиваются разрушаются семьи.

Мійчоловік і моя мама живуть далеко один від одного і це тільки плюс. Два рази в рік зустрінуться за святковим столом, на тому все їхнє спілкування завершується. Бо для мене вона мама, а йому в принципі чужа людина, хай краще ніяк не спілкуються, ніж ають конфліктувати.

Моя мама относиться к моему мужу как к своему сыну. Мне иногда даже обидно, в спорных ситуациях она становится на его сторону. Но, ведь я ее дочка, жду от нее поддержку.

А вы живете вместе с родителями или отдельно?

Вот-вот, я иногда просто не выдерживаю и говорю: мама, ну что это такое?! ну ты же МОЯ мама, почему ты вечно на его стороне?!
Но у нас реально так: последнее слово будет за моим мужем, чтобы там не дебатировалось. Я уже привыкла к этой ситуации и махнула рукой. С другой стороны, доводы моего мужа обычно оченьт разумные, а я руководствуюсь исключительно эмоциями.

У моєї мами з зятем чудові стосунки, вона його увесь час захищає, я трішки спісована, так мама мені завжди каже, что б не наїжала на чоловіка.

У моей мамы с моим мужем тоже любовь и она всегда на его стороне. Он называет их по имени и отчеству. Вот и сегодня позвонил мне муж на работу и сказал, что мы так давно уже небыли в гостях у твоих. Давай пойдем.
А к его родителям мы не ходим. И обращаясь я к ним тоже по принципу "нате, возьмите". Мой муж однажды даже упрекнул свою маму тем что у нас дружная семья и хочется ходит в гости, а к ним нет. Хотя я всегда за то чтоб муж ближе был к своим родителям.

Якщо в вашого чоловіка є щире бажання іти в гості до вашої мами, то стосунки і справді хороші, але я сумніваюсь, що в когось були б чи є такі стосунки, якби було спільне прожиття...

Вам повезло, это такая редкость. Обычно каждый лоббирует интересы своих родителей. Жалко только маму мужа, тяжело ей наверное, услышать от собственного сына, что ему больше нравится к теще в гости ходить. А почему вы не ходите к его родителям? Они вам плохо принимают? Я бы ходила даже просто из вежливости, редко, но ходила.

Хто його знає, може його мамі і не дуже потрібне те спілкування з сім"єю сина. Якби вона відчувала в цьому необхідність, то певно робила б якісь кроки на зближення.

А мої - мама з чоловіко, буквально годину тому посперичалися. Потім порозходилися по окремим кімнатам, а ми з доцею, сидимо собі самі. Я для себе давно з"ясувала таку річ - ніколи не можна втручатися у суперечку мами й чоловіка і в жодному випадку не ставати на чиюсь сторону. Оскільки за якийсь час вони розмовляють, ніби нічого не сталося, а я стаю ворогом №1 і, звісно, в усьому винною...

Сто відсотків, якби ви вмішалися, то ще й винною вас зробили б. А потім чи чоловік чи мама на вас би ображалися. Я спочатку завжди підтримувала маму, адже мені було її шкода, а тепер взагалі не лізу.

Мені теж маму завжди більше шкода, хоча правим частіше у сварках являється чоловік. От і на чиєму боці бути? Найвірніший варіант у таких випадках - зберігати нейтральну сторону і ні за кого не заступатися. А ще не варто намагатися розрулити якийсь конфлікт. Потрібно завжди давати людям можливість виговоритися... усім тоді стає легше і на якийсь час до нас засиляється мир, любов і злагода...

Самые родные и дружеские отношения у тещи и зятя будут в том случае , если они будут жить подальше друг от друга. Мы живем отдельно от родителей и отношения замечательные, никто никому ничего не должен и нет никаких претензий.

Отношения всегда получше между родными, если есть расстояние, ведь тогда больше дорожишь этими людьми да и нет много поводов, чтобы их испортить.

Інколи й живучи далеко один від одного можна знайти причини для конфлікту. В нас іноді з свекрухою так буває, не бачимося взагалі, а посваритися можемо.
От недавно розповів чоловік, що ми купили меду, а вона давай просити, щоб ми їй дали. Раз дали, другий. І тут я не витримала. Ну як в людини совісті хватає, то жпіди і купи.

У меня муж называет тещу мамой, а тестя-папой. Он как-то сам к этому пришел. Отношения с моей мамой у них прекрасные, они сдружились и теперь как друзья. Муж часто обращается к маме за советом, подсказкой.