Ага, або запросить когось в гості і каже, що ми будемо чекати вас з нетерпінням, а мені каже, що нам треба щось до приходу гостей приготувати. Можна подумать, то він має приготувати, а не я .

Ну, цього мій ніколи не робить (тьху, тьху, тьху), без моєї згоди гостей не запрошує, бо прекрасно знає, якою буде моя реакція І на кухні, для його гостей, я сама не стоятиму...

Моя співробітниця в таких випадках говорила чоловікові: "Я приготую те, що ти купиш і принесеш!". І дуже жорстко цього дотримувалась. Так що чоловік дуже швидко навчився: запросив гостей - біжить на базар, нема часу - купує торт, от і все частування!

І дуже правильно робила, просто молодчинка!!! Як би мій чоловік таке влаштовував, моя відповідь була б аналогічною. А ще б і готував би сам на кухні...

Так у нас самое странное заключается в том что почти все мои обращения складываются с одного предложения, которое приходиться как минимум 3 раза повторять.

Моєму теж, завжди потрібно одне й те ж саме повторити кілька разів. Та, коли це робить він, коли після першого разу його пояснень я чогось не розумію, таким відразу сердитим стає, кипить просто від люті))) А я тільки тішуся з цього

У нас с мужем часто так: Приближается его ДР. Я спрашиваю или будет кого то звать. Он говорит что праздновать не собирается. А в тот день говорит мне, мол столько друзей звонили, все поздравляли. Вот он и пригласил. И приносит кучу продуктов. Ну и что что есть продукты. Попробуй успей за 2-3 часа приготовить праздничный ужин.

А мій чоловік, своє день народження святкує з друзями щоразу у лісі, де вони смажать шашлики. У них так прийнято, не залежно від того, яка пора року, а якщо у когось день народження, усі прямують у ліс... А мені це тільки на руку)))

У нас так само кожного року. Я завжди питаю, хто буде і до чого мені готуватися, а чоловік завжди каже, що нічого особливого, бо ніко ж не буде. А потім як суть до дєла, то тих гостей немає де і посадити. А в чоловіка одна відмазка: "Чого ти переживаєш, то ж всі свої"

Ну так Ви йому відповідайте:"Ну, раз свої, то можуть і чаєм перебитися" Я страшенно не люблю таких сюрпризів і як би мій чоловік посмів би мені таке влаштувати, то розхльобувався б з цим сам. А мені обов"язково, терміново потрібно було б кудись піти...
... і нічого особистого, ніяких образ...

Ні піти я не змогла б. Якось незручно перед людьми, та й сам він не справиться, люди ж не винні, що чоловік не вміє організовувати свята.
Іноді ще буває по іншому. Я вже думаю, що прийдуть гості, наготую, а ніхто не прийшов. То тоді мене ще більше злить, бо на ті кошти, що були витрачені на продукти можна було щось корисніше купити.

Хотя я часто в такие моменты бурчу что оставлю его и он будет сам расхлёбываться. Но зная что не смогла бы так поступить. Ведь придут же наши общие кумовья, мои родители...

Я завжди кажу чоловікові, що то його гості, тому готуй сам, але ще не разу він сам не готував. Зато коли приїжджають мої родичі, то він і палець об палець не стукне, бо то мої гості. Він так вже звик, що дружина все зробить, не залежно від того чиї це родичі, а сам буде ходити як гість і тільки питати чи довго я там ще, бо всі вже їсти хочуть.

Что меня радует, так это что мой муж всегда меня предупреждает о гостях. А если уж так сложилось, что предупредить не получилось (ну буквально на пороге встретил, и такое бывает) или получилось, но за очень маленькое время, то он обычно сам покупает, всякое мясное уже нарезанное и сырок. Так что мне остается только разложить все это красивенько.

Когда к нам приходят наши близкие в гости, то мой муж первым делом к столу режет сало мелкими полосками и это уже неотъемлемая часть наших закусок, все к этому привыкли. Но хочу сказать, что ни разу его закуска не осталась без внимания мужчин, так как они пьют крепкие напитки, то и закусывают соответствующим образом, тем более мой муж всем предлагает это собственным примером - и реклама работает.

Но это даже хорошая привычка, что он хочет гостям приятное сделать, при этом показать, какой он хозяин.

Я, когда много гостей и не хочется много времени тратить на готовку, стараюсь большую часть продуктов запекать: Мясо, картофель, овощи, шампиньоны... Посыпаю травками, соль. перец, оливковое масло - и в духовку! Очень люблю картофель с салом - не чищу, мою, разрезаю пополам и на каждую половинку кладу кусочек сала... М_м-м-м!

Для мене нежданні гості - це щось страшне. Особливо, коли взагалі і не здогадуєшся, що хтось прийде, а тут раптом дзвінок в двері. В такі моменти як на зло немає нічого їстівного в холодильнику. Добре, що хоч магазин в домі є , то на худий кінець можна щось придумати.

Мне легче: среди моих друзей не приняты внезапные визиты. Об этом мы всегда договариваемся заранее, а если просто собираемся посидеть по поводу общего праздника, то договариваемся, кто какие блюда приносит с собой.

Ага, а у меня еще есть парочку друзей, которые имеют тенденцию нагрянуть внезапно, перезвонив с дороги, что мол "едем, ждите." И при этом ОБЯЗАТЕЛЬНО ввернут фразу, которая меня просто бесит: "ты там не заводись, ничего не организовывай из жрачки, мы не надолго". Понятно, что после такого акцента на еду начинаешь судорожно метаться и накрывать на стол