Я минулого року відпочиваючи на морі, познайомилася з дитячим лікарем, яка працює у пологовому відділенні і вона мені розповіла таку історію. Одного разу, коли її викликали на пологи, вона побачила у родильному залі двох сторонніх людей - молодого чоловіка та старшу жінку. Вони седіли осторонь і спокійно наблюдали за тим, як народжувала жінка. Жодного слова ніхто від них не почув. А потім вияснилося, що то був чоловік породілі та її мама.

интересно мужу понравилось?или он от шока не мог выговорить слова

Та грець із ним, тим чоловіком, а мама РІДНА???!!!!!

ну я незнаю,может мама переживала очень или хотела все спомнить как у нее проходил это процес

Ага, порівнювала кому приємніше - їй тоді чи дочці зараз

читаю і думаю: у кожного своя думка і з нею не посперечаєшся. Скажу просто про мій досвід.У мене мої пологи залишили тількі теплі, прємні спогади.Якоїсь страшної картини я не побачила, просто відчувала біль.Лікарі мене підбадьорюавали, шуткували і як навіть як могла так посміхалась.Не думаю, що чоловік би побачив щось погане.Він би стояв у мене біля голови і "туди" його просто б ніхто не пустив.Просто думаю, що він хотів би розділити зі мною цю радість. А він хотів, а я чомусь була проти

У мене теж гарно пологи проходили, а головне швидко! Однак, мені здається чомусь, що не місце там чоловіку. Хоча, хто його знає, що я говоритиму, коли мені прийдеться народжувати вдруге...

у меня только первые тяжело а вторые стремительно но в момент родов мне ни кого не хотелось видеть из родных а тем более мужа я бы ему рассказала как сильно его люблю(ла)

Я всю беременность была уверенна, что рожать буду с мужем, да и он был не против, всем хвастался, мол, скоро рожать вместе будем. Это он просто не знал, что и как. А так как кесарево было-и неузнал. Но пока в роддоме со мной после родов был-наслушался, как девчёнки кричат!!!!!!и теперь говорит, что не хотел бы присутствовать при родах!

Я однозначно за, чтобырожать с мужем. Сначала мой муж отказывался рожать со мной, но я настояла на своем. Впринципе он ничего особенного там не видел, был возле моей головы. Но поддержка огромная. А то была бы я там одна куковала.

Зря Вы были против. Вот мой сначала не хотел, а сейчас с такой гордостью всем рассказывает, что он присутствовал при родах.

не всем так везёт, некоторые мужья и обмороки падают, и плохо им становится - так что врачи теряются, кому изначально помогать-роженице или мужу ИМХО- мужу нужно быть с женой во время схваток, а когда покажется головка малыша-нужно срочно за дверь и там ждать, когда наследник на свет появится!

да у моей знакомой тоже так вот муж при родах потерял сознание,врачи были в панике,потому как не знали кого спасать и потом они ведь и отвлекаются от основной работы,самой роженицы.так что лучше не брать мужа

І смішно, і грішно! Ну якими бувають слабкими чоловіки!

если честно то я противник чтоб при родах присутствовал муж тут и так процедура не из приятных и еще лежишь во всей красе мужчины все равно этого не поймут и не оценят

Я з Вами згідна! Нехай краще після родів допомагає за дитиною дивитися, вночі встає, памперси міняє і т.д. Толку з нього на родах, тільки нервувати буде!

Сколько людей, столько и мнений.
Мой меня не нервировал, а при схватках тер спину.

видите ,вам повезло с мужем,чувственный у вас.но еще и зависит от характера самой роженицы,я на пример нервная была,даже не прикасайтесь ко мне поэтому какой там муж я видеть не кого не хотела

Я аналогічно! Мені коли щось болить - нікого бачити не хочу, усі дратують.
А стосовно чоловіка, то мій, коли почув, що в мене почалися схватки, з лікарні втікав як ошпарений!

Я только нервничала когда ко мне акушерка приставла чтобы я смотрела на часы через сколько у меня схватки.